Христина Максимець
психолог, психотерапевт
 
І. Відповідальність психолога за свою роботу, за додержання пріоритету інте­ресів людини,
за надійність використовуваних методів,
ІІ. Компетентність - оновлення своїх професійних знань про нові наукові досягнення в галузі діяльності.
Компетентний психолог береться за розв’язання тільки тих завдань, які на­лежать до сфери його
компетенції.
ІІІ. Захист інтересів клієнта. Психолог суворо додержується принципу доб­ровільної участі клієнта в
обстеженнях. Не має права змушувати клієнта повідомляти відо­мості поза його волею, не може  вживати
примусо­вих заходів для одержання даних, крім випадків, ко­ли така інформація сприятиме безпеці
навколишніх або самого клієнта, не бере участі в діях, спрямованих про­ти свободи клієнта. 
Психолог уникає встановлення неофіційних взаємин з клієнтом, якщо це може стати на перешкоді про­
веденню діагностичної, консультаційної і корекційної роботи з ним. Між психологом і клієнтом не по­
винно бути статевої близькості у період, коли пси­холог несе відповідальність за нього.
IV. Конфіденційність. Психолог зобов’язаний додержуватися конфіденцій­ності у всьому, що стосується
взаємин з клієнтом, його особистого життя і життєвих обставин. Виня­ток становлять випадки, коли
виявлені симптоми є небезпечними для клієнта та інших людей, і психо­лог зобов’язаний поінформувати
тих, хто може нада­ти кваліфіковану допомогу.
Конфіденційності можна не додержуватись, якщо клієнт просить або згоджується, аби в його інтересах
інформацію було передано іншій особі.
Психолог зобов’язаний оберігати професійну таєм­ницю, не поширювати відомостей, отриманих у
процесі діагностичної і корекційної роботи, додер­жуватись анонімності імені клієнта (наприклад, під час
навчання, в публікаціях).
V. Етичні правила психологічних, досліджень. Психолог забезпечує цілковиту надійність резуль­татів,
відповідає за рішення, які приймають офіційні особи на основі його висновків та рекомендацій, за­побігає
можливим помилкам в діяльності непрофесіоналів, котрі допомагають у роботі, але не ознайомлені з
вимогами, що стосуються обмежень у використанні інформації про досліджуваних. Вина психолога в
порушенні Етичного кодексу повинна бути доведена Комісією з етики Товариства психологів України.
Психолог заздалегідь інформує клієнтів про право відмовитись від участі в дослідженні. Коли ж попри
це вони дають згоду взяти участь у експерименті, психолог має переконатися в тому, що таке рішення
прийняте незалежно від нього або інших осіб (наприклад, батьків, опікунів, піклувальників, які
наполягають пройти обстеження).
VI. Кваліфікована пропаганда психології. Психолог інформує  науковців, учителів, лікарів, широку
громадськість про свою галузь діяльності на основі об’єктивних, точних даних таким чином, щоб не
дискредитувати професію психолога і психологію як науково-практичний комплекс.  Психолог не
виступає з публічними заявами для реклами або самореклами. Вміщуючи у засобах ма­сової інформації
оголошення про надання психо­логічних послуг населенню, повідомляє лише своє ім’я, адресу, номер
телефону, професійну кваліфікацію, науковий ступінь, галузь психології, години прийому.
VII. Професійна кооперація. Психолог, ведучи професійну дискусію, не повинен дискредитувати колег
або представників інших про­фесій, які використовують ті самі або інші наукові методи, він має виявляти
повагу до наукових шкіл і напрямів. Психолог цінує професійну компе­тентність, високу культуру та
ерудицію, відповідаль­не ставлення до справи колег та представників інших професій.
У вирішенні спірних питань психолог керується по­ложеннями даного Етичного кодексу. Арбітром мо­
же бути Комісія з етики Товариства психологів України.
За порушення чинного законодавства, Статуту Това­риства психологів та Етичного кодексу на
психолога можуть бути накладені Комісією з етики такі стягнення:
- попередження;
- догана;
- виключення з членів Товариства.
Рішення Комісії з етики може бути скасоване Пре­зидією або З’їздом Товариства психологів.